Етнолог – це звучить загадково. А в українському контексті почасти і трагічно. Етнологія як наука про еволюцію народів і цивілізацій не була в пошані за радянських часів, відповідно етнологами ставали люди відчайдушні, готові – на думку широкого загалу - пропасти ні за цапову душу. Бо збирання приказок і прислів’їв – а до цього часто звужувалося роль етнолога – навряд чи кимось інтерпретувалося як подвиг або ж наукове дослідження. Марина Гримич, етнолог із досвідом, доктор історичних наук, письменниця і видавець, стверджує, що етнологи не такі, якими здаються на перший погляд. Вони ніколи не тримають камінь за пазухою, але вміють тримати язика за зубами. Вони сім разів міряють, а один ріжуть, і знають, що написане пером, сокирою не вирубаєш. Етнологи дбають про те, щоб нам було, що пам’ятати.