Це спільний проект видавництва "Дуліби" за підтримки Посольства США в Україні. Цей проект включає в себе три складові. Це по-перше, паперове видання, до-друге, створення, де можна завантажити книгу у зручному форматі для будь-якого гаджета. Третя складова цього проекту це поширення книжок, яке включає презентації.
"Українською мовою книга вийшла ще два роки тому. Вона мала свого читача, однак цей проект націлений в першу чергу на російськомовні регіони. Саме тут панує найбільше стереотипів про Другу світову війну, про епоху тоталітаризму. Хоча Тімоті Снайдер не порівнює два тоталітарні режими, однак він наводить цифри, які підштовхують до певних висновків", - говорить видавець книги Марина Гримич.
На думку історика, за 12 років на "кривавих землях" попрощалися з життям близько 14 мільйонів людей. Хоча на українських землях було чи не найбільше жертв, однак під "кривавими землями" Тімоті Снайдер розуміє не лише Україну. В термінах геополітики 1930-х и початку 1940-х це означало Польщу, країни Балтії, Радянську Білорусь, Україну і західну частину Росії.
Дослідник звертає особливу увагу на три моменти, пов'язані з цією територією. По-перше, величезні людські втрати. По друге, Тімоті Снайдер звертає увагу на те, що саме "кривавими землями" прокотився Голокост. "Ми зазвичай вивчаємо єврейську історію у відриві від території. На "кривавих землях" жило найбільше євреїв, ніж деінде", - стверджує історик. По-третє, саме тут перетнулася радянська влада і німецька.
Тімоті Снайдер стверджує: "Німці підкорили Європу, але до багатьох територій, які були під владою Німеччини, радянська влада не дісталася. Так само 90% території Радянського Союзу ніколи не були під німецькою окупацією. Злочини Сталіна часто асоціюють з Росією, а Гітлера – з Німеччиною, але найбільше жертв Радянського Союзу загинуло на його периферії, за межами Росії, а нацисти вбивали не в Німеччині. На німецьких та російських територіях втрати були в цілому нижчі, ніж на "кривавих землях".
Тімоті Снайдер особливо підкреслює, що у 1930-х роках в самій Німеччині загинуло заледве 165 тисяч євреїв, більшість з них загинула під час війни на територіях, які дослідник називає "кривавими землями". В той же час у Радянському Союзі більшість жертв загинула саме у "мирний час" від голоду і репресій, оскільки на думку Сталіна репресії та колективізація зміцнювали досягнення революції 1917 року.
"Ми часто пояснюємо масові вбивства ідеями. Але самі ідеї не вбивають. У випадку Голокосту йдеться про антисемітську державу, яка розпочинає війну на територіях, де мешкає багато євреїв. Це підштовхує нас до теми колаборації, однієї з найскладніших тем в історії війни. Це поняття має сенс тоді, коли з'являється зовнішня сила, натхненна тією чи іншою ідеєю", - стверджує Снайдер.
Хоча обидві режими були кривавими, однак історик не ставить знак дорівнює між ними. Він звертає увагу на кінцеву ціль, яку ставили перед собою Гітлер і Сталін: "У Радянському Союзі кінцевою метою була модернізація суспільства через контроль над селом. Сталін забирав прибутки у сільського господарства і спрямував їх на розвиток промисловості. Це майже повна протилежність нацистської програми. Вона бере за точку відправлення ідею про сільську утопію".
Крім історичних моментів, дослідник звернув увагу і на сучасну ситуацію, яка склалася в Україні. Хоча Тімоті Снайдер і не береться робити прогнози на майбутнє, але звертає увагу на необхідність масштабних реформ в Україні.
Крім Києва, презентації відбудуться у Дніпропетровську і Харкові, а продовжаться восени вже без участі автора. Книгу також планують поширювати не лише в освітніх установах, а й у війкових частинах.
Наталія Міняйло
gazeta.ua